КУЧИТИ, ЧУ, ЧИШ,
Кучити, чу, чиш, гл. — кому. Надоѣдать кому, причинять непріятности. Вх. Зн. 31. Вх. Лем. 430.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 335.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КУЧКА, КИ, →← КУЧЕЧКА, КИ,